Традиції народу завжди були і є невичерпним живильним корінням нашої духовності, національної самосвідомості. Традиції – фундамент національного, а національне – фундамент культури.
Молодь – майбутнє нації. Тому навчання і виховання підростаючого покоління було , є і буде одним із головних завдань школи. Перебування дитини під впливом матеріальної та духовної культури рідного народу необхідне для найповнішого розкриття й розвитку її природних здібностей, оскільки саме за таких умов етнопсихологічні особливості підростаючого покоління використовуються найдоцільніше.
Українська народна вишивка, як і інші види традиційного декоративно-ужиткового мистецтва, сприяє вихованню у підростаючого покоління національних почуттів, переосмислення надбань світової культури, вводить їх у світ справжніх національних цінностей. Художньо-виражальне багатство української вишивки не має рівного у світі.
Вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, теплих материнських рук.
Вишивані рушники, оздоблений вишивкою одяг – це важливі віхи у житті кожного українця. Вони мають значне національне, образно-символічне значення, а тому й виховне. Залучення учнів до цього виду мистецтва, що виник і ґрунтується на стародавній культурі українського народу та розвивається на основі національних традицій, духовної спадщини, сприяє вихованню патріотизму, розумінню ментальності українського народу, пробуджує національну свідомість, гордість за свій народ, його минуле і сьогодення. З метою залучення учнів до надбань національної культури у позаурочний час організовую гурткові заняття з навчання народних ремесел і декоративно-ужиткового мистецтва. На заняттях гуртка «Чарівна голка» учні знайомляться з народними традиціями, з призначенням української народної вишивки в побуті, з її художніми особливостями, художнім багатством, розмаїттям орнаментальних мотивів, з найпопулярнішими техніками вишивання, формують вміння та навички у виконувати ці шви, виховують у собі художньо-естетичні смаки.
Заняття учнів гуртковою роботою сприяє більш глибокому вивченню та розвитку:
- композиційних особливостей та видів орнаментів української народної вишивки, їх колірному вирішенню;
- прийомів стилізації реальних форм рослинного і тваринного світу;
- прийомів переводу малюнків на тканину;
- вмінь творчо розробляти композицію орнаментів для вишивання;
- знань про волокнисті матеріали та види ткацьких переплетень тканин , які використовуються у вишиванні;
- вмінь графічно зображувати різні шви та знати технологію їх виконання;
- вмінь використовувати вишивку при оздобленні швейного виробу.
На заняттях гуртка знайомлю учениць з історією народного одягу, з його класифікацією, з народним кроєм жіночих сорочок, особливостями вишивки, яка побутувала в різних історико-етнографічних районах України у давнину й показую можливості використання прийомів декору у сучасному одязі.
Іван Гончар, народний художник України, пише: «Вишивані і ткані рушники, скатертини, килими, картини, образи, гончарство, малярство, вбрання, - все пронизано чарівною поезією, воно милує і чарує всіх, грає барвами, колоритом, формами. Оце і є радість людська! Вона супроводжувала людину завжди, допомагала їй у житті та боротьбі, давала наснагу і віру в себе і в майбутнє. Це і є саме життя народу».
На заняття гуртка запрошую майстринь народної вишивки Гукову К.С., Демченко В.П. Демонструючи ученицям свої роботи, Катерина Степанівна і Валентина Петрівна розповідають цікаві історії, що передували їх створенню. Бачачи таку красу, учениці прагнуть створити свій неповторний шедевр.
На рушник розшитий хліб кладемо з сіллю,
Щоб легкі дороги славили країну,
Щоб у нашій праці і в гучнім весіллі
Шанували в світі над усе людину.
Немає коментарів:
Дописати коментар